- підтиканий
- -а, -е, розм.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підтикати.2) у знач. прикм.З підібраними, підгорнутими під що-небудь краями, кінцями і т. ін. || В одязі з такими краями, кінцями і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.